Якось веб-розробниця Меделін Паркер вирішила взяти лікарняний. Вона написала про це своєму босу, й той повністю підтримав її рішення. Меделін поділилась позитивною відповіддю свого боса в Твіттері, що викликало справжній фурор. Чому так сталось та що в цьому незвичного? Річ у тім, що Меделін взяла лікарняний для відновлення психічного здоров’я.

Незабаром бос Меделін, Бен Конглтон, написав невеличку статтю, де він щиро подивувався, що його реакцію сприйняли як щось екстраординарне, а не як норму. «На дворі 2017 рік, і я не можу повірити, що ми все ще уникаємо розмов про психічне здоров’я на робочому місці, — написав Бен, — Якщо спортсмени травмуються, вони сідають на лаву та відпочивають. Коли вже ми зрозуміємо, що наші мізки потребують такого самого перепочинку?».

Після цієї резонансної історії минуло вже два роки. Чи багато змінилось з того часу? Так,  ми стали більше усвідомлювати важливість психічного здоров’я. Деякі компанії стали більш толерантно ставитись до емоційних проблем, але кількість таких компаній ще дуже мала.

Робота для багатьох — це один з найважливіших аспектів життя. Вона здатна впливати на нас як позитивно, так і негативно. Все, з чим ми стикаємося в офісі, — від жорстких дедлайнів до відвертого булінгу, — змінює наше психічне здоров’я.

Тетяна Вовк, соціальний психолог, наводить наступну статистику: 31% працівників шукають нову роботу, щоб знизити рівень стресу, 46% — щоб збільшити свою вдоволеність роботою. «Нас з дитинства навчають піклуватись про своє фізичне здоров’я — чистити зуби, робити зарядку. Але чомусь ніхто не вчить нас емоційній гігієні. Зверніть увагу, що в офісах кожної компанії є аптечка з ліками та бинтами. Та чи є така сама “аптечка” для психічного здоров’я? І чи всі знають, як нею користуватись?».

Є багато ознак, за якими можна впізнати погіршення психічного здоров’я. «Це може бути посилення дратівливості, неуважності, чутливості до критики, — перераховує Тетяна, — Люди на межі емоційного вигорання зазвичай починають ізолювати себе від суспільства, запізнюються на роботу чи залишаються допізна, швидко втомлюються чи беруть лікарняні».

На жаль, розв’язати цю проблему буває нелегко, навіть тиждень-другий на сонячному пляжі не завжди допомагають. За словами Тетяни, емоційно-втомлені люди часто беруть вихідні, але думками лишаються на роботі, переймаються дедлайнами та своєю непродуктивністю. Тож, користі від такого відпочинку майже немає.

Резілієнс

Один зі способів підтримувати емоційний добробут — це розвиток резілієнс. «Резілієнс — це наша здатність відновлювати свою початкову форму після того, як вона була змінена, — розповідає Тетяна, — Наприклад, коли ви переживаєте якусь кризу на роботі чи в особистому житті, то дозволяєте собі метафорично опуститись на емоційне дно, відчути всі емоції, а потім повернутись до свого стану норми. Ось саме цей процес повернення та відновлення має назву резілієнс».

Резілієнс — не новий термін, але ним почали користуватись досить недавно. До цього популярнішим поняттям була «стресостійкість». Резілієнс відрізняється від стресостійкості тим, що у випадку останньої, людина не пірнає у стан стресу, а просто адаптується до ситуації. Тоді як резілієнс дозволяє краще усвідомлювати свої відчуття, приймати їх, вчитися з ними жити. Звичайно, для деяких професій стресостійкість набагато важливіша за резілієнс. Наприклад, навряд чи комусь сподобається, якщо хірург під час напруженої операції кине скальпеля та почне опускатись на емоційне дно, щоб усвідомити свої емоції. Але в інших життєвих ситуаціях, коли переживання складних, кризових моментів неминуче, розвивати резілієнс буде надзвичайно корисно.

Є декілька способів, що допоможуть вам краще відповідати на стрес та швидше відновлюватись. Окрім базових рекомендацій — повноцінний сон, правильне харчування, регулярна фізична активність — вам знадобляться позитивні думки та соціальна підтримка, а-ля ваші друзі та рідні, що зможуть обняти та вислухати у слушну мить. Тетяна також рекомендує частіше святкувати свої перемоги (нехай навіть невеликі) та завжди мати поруч список своїх ресурсних занять та речей, які допомагають вам відновлюватись, бути присутніми в моменті та «заряджатись» (як, наприклад, боули з авокадо, фільми Андерсона чи велосипедні покатушки).

Майндфулнес

Ще один спосіб підтримки емоційної гігієни пропонує Анастасія Хижняк, HR-консультантка в Beetroot . «Вже близько року я практикую майндфулнес. Це усвідомлення себе тут і зараз, розуміння своїх емоцій та відмова замикати їх у якісь рамки. Майндфулнес можна практикувати самостійно чи за допомогою різних додатків, як, наприклад, Headspace. Завдяки цій практиці ви зможете навчитись усвідомленості, технікам дихання та присутності в усіх моментах життя».

Рефлексія

Якщо майндфулнес вам не до душі, уявіть собі Пакмана. «Серйозно, Пакмана, — раптом пропонує HR-консультант в Beetroot та медичний психолог Володимир Вовк, — Ми з вами дуже на нього схожі — точно так рухаємось прямою та їмо шматочки інформації. Якщо подивитись глибше та уявити шлунок Пакмана, можна побачити там величезну купу даних, що вони оброблені нашою психікою та зберігаються у довгостроковій пам’яті. Щоб якось розібратись у цьому хаосі, спробуйте практикувати рефлексію».

Рефлексія може стати потужним інструментом у підтримці психічного здоров’я. Вона допомагає знизити кількість незавершених гештальтів та збільшити продуктивність психіки. Крім цього, рефлексія незамінна в процесі резілієнсу — завдяки їй можна скоріше вибратись з емоційної ями та відновити сили.

«Рефлексія працює доволі просто, — пояснює Вова, — По-перше, вам треба обрати якийсь спогад. Потім йде етап редукції — ви розбираєте спогад на маленькі складові (що ви відчували в той момент, що робили, як реагували). Кожну з цих складових потрібно проаналізувати, зрозуміти, що в ній можна змінити та чому вона вас хвилює. Коли ви закінчите з аналізом, ви знову збираєте складові у єдине ціле, але після рефлексії ваше ставлення до наново зібраного спогаду змінюється».

Ми ніколи не забуваємо того, що відчули чи пережили в минулому. Все, що з нами відбувається, накопичується та перетворюється в багаж інформації у неосяжному шлунку Пакмана. За допомогою рефлексії ви зможете переусвідомити події, що відбулись, та стати більш гнучкими та адаптованими до нових емоційних переживань.

Що б ви не обрали — рефлексію, майндфулнес чи добряче виспатись — пам’ятайте про важливість психічного здоров’я. Будьте уважні до себе та не бійтесь звернутись по допомогу, якщо відчуваєте, що не можете впоратись із емоційним навантаженням.

В березні цього року в Україні відбудеться перша конференція, присвячена психічному здоров’ю та емоційному благополуччю в бізнесі. На конференції можна буде дізнатися більше про психічне здоров’я в організаціях, успішні кейси українських компаній та спробувати на практиці інструменти для покращення емоційного благополуччя співробітників.